Валютне регулювання в Україні: нові правила по-старому або старі правила по-новому

Нове валютне регулювання або ж валютну реформу, зусиллями НБУ отримала гучну назву “валютна лібералізація”, мабуть, сміливо можна віднести до лідерів самих широко обговорюваних тем не тільки в колах бізнесу, експертів, а й серед населення в цілому. Без перебільшення, валютне регулювання в тій чи іншій мірі стосується і цікавить всіх і кожного: від питань оплати навчання за кордоном до розрахунків по багатотисячні зовнішньоекономічними контрактами, від відкриття і отримання доходів по валютному депозиту до залучення великого фінансування від іноземного інвестора.

Що ж насправді сталося і, головне, за якими правилами ринку доведеться жити в найближчим часом – розповіли ЮЛІГЕ Катерина Олійник, старший юрист ЮФ “Астерс”, і Юлія Приходько, юрист ЮФ “Астерс”.

Як в Україні йшла лібералізація

Ще в 2015 році Національний банк України (НБУ) оголосив курс на лібералізацію валютного регулювання. Майже три роки по тому проект нового закону представлений на розгляд парламентаріїв (з президентської відміткою першочерговості); пройшло три місяці – і 21 червня 2018 року новий Закон України “Про валюті і валютні операції” ( “Закон”) прийнятий Верховною Радою і очікує свого часу, а саме сім місяців до приведення у відповідність нормативної бази.

Дозволено все, що прямо не заборонено законодавством, скасування індивідуальних ліцензій НБУ, зняття вимоги про реєстрацію кредитів від нерезидентів, більше ніяких граничних термінів для розрахунків за експортними та імпортними операціями, обмежені можливості для НБУ вводити заборони на валютному ринку … Невже і справді лібералізація? При більш пильному розгляді, однак, Закон потроху втрачає свою привабливість, ейфорія і зовсім безслідно зникає. Всьому виною – п.5 Прикінцевих положень, який ясно дає зрозуміти про намір НБУ, поряд з новим, “що дозволяє все” Законом, ввести обмежувальні “заходи захисту”, які, до того ж, будуть діяти на постійній основі (на відміну від тимчасових заходів, які за новим Законом можуть діяти не більше 18 місяців в рамках двох років після першого введення).

7 лютого 2019 року новий Закон вступив в силу, а разом з ним і ряд постанов НБУ, більш детально регламентують закладені в Законі загальні принципи, а також встановлюють обмеження і додаткові вимоги для здійснення валютних операцій.

Нове валютне даний … або все ж майбутнє?

Новий Закон, що прийшов на зміну іржавого Декрету про систему валютного регулювання і валютного контролю 1993 року, кардинально змінює систему і філософію валютного регулювання. Основний ритм задають перехід від принципу “заборонено все, що прямо не дозволено” за Декретом до принципу “дозволено все, що прямо не заборонено” за Законом, відіснуючій адміністративних методів до ринкових інструментів регулювання, від дозвільної системи (індивідуальні ліцензії) до повідомному порядку . Все це дозволить в подальшому, при скасуванні вже діючих і майбутніх обмежень і тимчасових заходів захисту, перенести декларативну мета валютної реформи – вільне здійснення валютних операцій – в площину практики.

У пошуках нових можливостей

Незважаючи на глобальну зміну системи валютного регулювання в цілому, ряд обмежень зберігаються і, припускаємо, будуть залишатися в силі ще досить довго. Сподіватися на форсування лібералізації в умовах існуючої економічної ситуації в Україні в найближчому майбутньому не має сенсу. І вже точно не варто сподіватися на негайне скасування всіх діючих обмежень.

У той же час, ми б не стали відносити чинне тепер валютне регулювання в категорію “статус кво”, адже ряд обмежень знято, ряд вимог пом’якшено, система рухається по курсу свободи валютних операцій.

Зупинимося більш детально на ключових правилах, які позначать розвиток ринку на найближче майбутнє.

Зовнішньоекономічна діяльність

Обіцяної Законом скасування граничних термінів для розрахунків з експорту / імпорту поки немає, проте нове регулювання все ж збільшило поріг на 180 до 365 днів для розрахунків по експортно-імпортних операціях на суми понад 150 тис. Грн. (Відповідно до діючих обмеженнями фінансового моніторингу). На транзакції менше 150 тис. Грн. правило про граничні терміни не поширюється.

Крім того, для певних видів операцій, в тому числі експорту / імпорту, дозволено хеджування валютних ризиків за допомогою валютних форвардів (поставних або безпоставкових) і свопів.

Одним з важливих нововведень є скасування спеціальних санкцій, які застосовувалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі ( “МЕРТ”) за статтею 37 Закону про зовнішньоекономічну діяльність в формі тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та індивідуального режиму ліцензування. Однак, практика вже встигла виявити певні проблеми в контексті застосування спеціальних санкцій, які діяли на момент набрання чинності Законом, і небажанням державних органів (читати: МЕРТ) узгоджувати свою діяльність з новими правилами валютного регулювання.

Інвестиції за кордон

Як і раніше, резиденти можуть відкривати рахунки за кордоном, однак тепер для перерахування з України коштів на такий рахунок не потрібно отримання індивідуальної ліцензії НБУ. Індивідуальна ліцензія на інвестування за кордон також більше не потрібна. У той же час, широкомасштабного розширення бізнесу за межі України поки не варто очікувати. Ліцензій тепер немає, зате є “е-ліміти” – ліміти на суми коштів, які можна перерахувати на ті чи інші цілі за кордон. Фізичні особи можуть в цілому інвестувати за кордон або зарахувати на іноземний рахунок до 50 тис. Євро в рік. Для юридичних осіб та підприємців е-ліміт становить 2 млн. Євро на рік. Як бачимо, е-ліміти повторюють колишні обмеження, ось тільки виражені тепер не в доларах США, а в євро. Однак, навіть в рамках е-лімітів не будь-яку операцію можна здійснити. Наприклад, юридичні особи поки зможуть зараховувати кошти з України на свої закордонні рахунки тільки для цілей утримання представництв / філій або для виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Роздача s-loan-ov від нерезидентів

Епохальна скасування вимоги про реєстрацію кредитів від нерезидентів поки що не виправдовує гучні заяви і надії. Серед очевидних переваг – незалежність вступу в силу договору позики від його реєстрації в НБУ; відповідно, сторони мають право на свій розсуд вибрати дату вступу договору в силу. Якщо раніше відмову в реєстрації позики, і, отже, неможливість проведення голосування стосовно неї операцій, був прерогативою НБУ, тепер банк самостійно вирішує, чи прийме він договір на обслуговування і буде проводити по ньому операції. Що ж стосується процедурних аспектів, зокрема надання документів, на практиці майже всі вимоги перекочували в нову систему, але тепер не для цілей реєстрації, а за запитом безпосередньо від банку для аналізу угоди і внесення інформації про позику в загальну інформаційну систему.

Відзначимо також, що була скасована заборона на дострокове погашення кредитів. Крім того, пішло і обмеження за максимальною процентною ставкою: тепер позичальник і кредитор формально не пов’язані граничним значенням процентної ставки, встановленим НБУ для зовнішніх позик (нагадаємо, 9,8%, 10% і 11% річних в залежності від терміну, на який надається займ, і Libor 3m + 750 b.р.). У той же час, банки тепер будуть аналізувати кредитні договори на предмет “відповідності вартості запозичення ринкових умов”. Яким саме чином банк буде визначати, чи відповідає вартість кредиту ринковим умовам? З одного боку, НБУ надав пояснення (навіть з прикладами) про те, як перевіряти на відповідність ринковим умовам, в тому числі в разі кредитування між пов’язаними особами. З іншого боку, навіть з роз’ясненнями НБУ, така перевірка вимагає від банку оціночного судження, чого банки якраз поки намагаються уникнути. Чи буде такий підхід настільки ж ефективним на практиці, яким він виглядає на папері? Ледве.

Іноземним інвесторам на замітку

Обмеження на повернення інвестицій залишається в силі і становить 5 млн. Євро в місяць (раніше – 5 млн. Доларів США); обмеження на репатріацію дивідендів становить 7 млн. євро в місяць (раніше – 7 млн. доларів США). Також, дозволяється виплата дивідендів, нарахованих та належних до виплати за будь-який період, включаючи за 2018 рік.

Нове валютне регулювання дозволило нерезидентам відкривати в українському банку крім інвестиційних рахунків, також і поточні рахунки (гривневі і валютні). На перерахування коштів на такі рахунки також поширюються е-ліміти.

Інвестиційні рахунки продовжать працювати, як і раніше, але в подальшому, згідно із заявами НБУ, їх планується скасувати в цілому. Слід зазначити, що на інвестиційні рахунки не поширюються зазначені вище е-ліміти: зарахування 6 млн. Євро від продажу корпоративних прав – будь ласка !, 10 млн. Євро дивідендів – зроблено! Хід ферзем для інвестора? Не зовсім. Перерахування на інвестиційний рахунок не підпадають під обмеження щодо сум, а ось перерахування з нього за кордон або на поточний рахунок нерезидента в українському банку – тільки в межах е-лімітів.

Додамо до перерахованого вище, що тепер інвестиції дозволені не тільки в вільно-конвертованих валютах першої групи Класифікатора, а й в валютах другої групи, наприклад, в турецьких лірах, дірхамах ОАЕ, грузинських ларі.

Ризик-орієнтованість на смак

Як повідомляє НБУ, на стадії обговорення проектів постанов підзаконного нормативного регулювання саме банки проявили найвищу активність в подачі своїх коментарів і пропозицій. В основному, банки просили більш детально і зрозуміло розписати окремі моменти фінансового моніторингу. Це показує, перш за все, певну неготовність банків до прийняття самостійних рішень і відповідальності, що неминуче веде до обмеженості дії нового ризик-орієнтованого підходу.

За результатами спілкування з банками вже можемо поділитися першими плодами ризик-орієнтованого підходу, протестованого на практиці. Банки поки що не поспішають відмовлятися від звичних підвалин і продовжують на старий лад запитувати повний пакет документів і бюрократичних формальностей, яких по новому валютного регулювання більше бути не повинно.

Зрозуміло, ми очікуємо, що така політика банків буде поступово змінюватися, пристосовуватися до нової валютної середовищі і ставати не тільки ризик-орієнтованої, а й клієнт-орієнтованої. Адже, по суті, Закон дозволяє банкам створювати для роботи ринкові конкурентні умови, безумовно, не виходячи при цьому за рамки передбачених вимог валютного регулювання.

Через терни до нового валютного майбутньому

Рубікон подолано – в свідомості учасників валютних операцій (клієнтів, банків, регулятора) поступово починає формуватися абсолютно нове уявлення про валютне регулювання України. Але давайте будемо реалістами: неможливо за день перебудувати систему, створену за традиціями тотального державного контролю і діючу протягом декількох десятиліть у своїй власній малозрозумілою ринку системі координат.

Однак, сьогодні вже можна говорити про те, що вступ в силу нового Закону ознаменувало створення передумов для функціонування в майбутньому ефективного, доцільного і відповідає сучасним викликам ринку валютного регулювання.

 

 http://jurliga.ligazakon.ua/news/2019/2/18/184155.htm