В суді не оскаржуються акти, які не створюють юрпоследствий

Рішення або акти, що визначають розмір збитків, не можуть бути предметом судового розгляду.

Відповідний висновок міститься в постанові Великої Палати від 27 березня 2019 року по справі № 917/902/18.

Приватне підприємство звернулося в господарський суд з вимогою визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету міської ради “Про затвердження акту комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді в результаті порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою”.

Господарський суд закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу, посилаючись на відсутність між сторонами господарських відносин та інших складових елементів, що визначають підсудність справ господарському суду. Зате суд першої інстанції вказав, що цей спір повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Апеляційний суд скасував відповідне рішення і направив справу на розгляд в той же суд, мотивуючи це тим, що відповідач у спірних відносинах, що стосуються здійснення повноважень управління у земельних відносинах, не виступає як орган владних повноважень.

Втім, такий висновок суду апеляційної інстанції Велика Палата визнала помилковим з огляду на наступне.

Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача при прийнятті рішення щодо затвердження розміру певних збитків, завданих позивачем як землекористувачем.

За змістом п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що стверджуються органами, які створили ці комісії.

Таким чином, Виконком, вважаючи, що позивач завдав органу місцевого самоврядування збитки у вигляді неотриманих доходів, мав право і повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.

При цьому повноваження відповідача обмежуються лише обчисленням розміру збитків, а їх відшкодування не може здійснюватися на підставі рішення Виконкому в примусовому порядку.

Отже, оскільки оскаржуване рішення Виконкому не створює жодних юридичних наслідків для позивача, не може порушувати його прав чи охоронюваних законом інтересів. За таких обставин відсутній предмет судового захисту.

Така правова позиція Великої Палати відповідає висновкам, викладеним у раніше прийнятих постановах від 12 грудня 2018 року у справах № 501/463/15-а і № 802/2474/17-а.