Суд заборонив місцевим інспекторам перевіряти роботодавців “в будь-який час”

Шостий апеляційний адміністративний суд визнав інспекційні перевірки місцевими інспекторами незаконними і постановив, що перевірки роботодавців інспекторами Держпраці повинні проводитися виключно в рамках Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Таке рішення суд прийняв 14 травня по справі № 826/8917/17, скасувавши постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2017 року № 295 “Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України” Про місцеве самоврядування в Україні “.

Відповідно до статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова № 826/8917/17 вступило в законну силу 14.05.2019 і може бути оскаржене в касаційному порядку.

Скасованою постановою затверджено такі нормативні акти:

  • – Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, що прописує правила інспекційних відвідувань і невиїзних перевірок;
  • – Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, що містить правила проведення виїзних перевірок.

У першому з перерахованих вище порядків зазначено, що інспектор з праці може безперешкодно, без попереднього повідомлення самостійно в будь-який час потрапляти в будь-які приміщення об’єктів, де використовується наймана праця.

Відтепер перевірки повинні проводитися з дотриманням вимог включення суб’єкта господарювання до плану-графіка або у позаплановому порядку відповідно до закону.

У порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю вказувалося, що державний контроль можуть здійснювати інспектори місцевих інспекцій.

Суд скасував це положення – відтепер перевірки повинні здійснюватися виключно державним органом з питань праці.

Колегія суддів визнала постанову № 295 недійсним, посилаючись на наступне.

Кабмін зобов’язаний приймати акти, якщо за результатами їх розгляду на засіданні уповноважені органи не висловили зауважень. Колегія суддів зазначила, що Державна регуляторна служба, за результатами розгляду проекту оскаржуваної постанови, тричі відмовила в його погодженні.

Держпраці не врахувала зауваження ГРС, в тому числі, на етапі повторного погодження. При цьому, за відсутності рішення Державної регуляторної служби про узгодження даного проекту постанови, Держпраці подала його на розгляд Уряду.

Отже, відповідачем істотно порушений порядок підготовки і прийняття акта, що безумовно веде до визнання оскарженої постанови недійсним.

Крім того, приймаючи постанову, Кабмін не дотримався принципу передбачуваності, що має на увазі послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що в свою чергу дозволяє суб’єктам господарювання планувати свою діяльність. Таким чином проект не був включений в план підготовки проектів регуляторних актів Кабінету Міністрів України на 2017 рік, що є порушенням норм статей 5, 7, 19 Закону “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

Також постанова безпідставно наділяє повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) органи, які не мають таких повноважень відповідно до закону.

Закон “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та Закон “Про місцеве самоврядування в Україні” не передбачає ніяких повноважень виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад щодо здійснення ними державного нагляду (контролю). Частина четверта статті 4 Закону № 877-V передбачає, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган здійснювати державний нагляд (контроль) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноважень такого органу.

Оскільки постанова №295 недійсне і скасовано, будь-які інспекційні відвідування та невиїзні перевірки, що тривають або призначені на підставі постанови № 295, повинні припинити або скасувати.

http://jurliga.ligazakon.ua/news/2019/5/17/186318.htm