З 1 січня 2021 року запрацює єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ

30 жовтня 2019 року в газеті Верховної Ради “Голос України” опубліковано Закон № 190-ІХ, який передбачає запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, ЄСВ.

У Законі визначено термін “єдиний рахунок”. Так, єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у Державній казначейській службі для Державної податкової служби, який може використовуватися платником податку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених цим Податковим кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального і спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Для того, щоб почати використовувати єдиний рахунок або відмовитися від його використання, необхідно подати повідомити податковий орган про це в електронній формі через електронний кабінет.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків починається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється , починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується ДПС щодня, крім вихідних, святкових та неробочих днів у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з дотриманням такої черговості сплати:

  • – у першу чергу – недоїмка по єдиному внеску;
  • – у другу чергу – податковий борг в межах відповідного податку або збору, заборгованості за іншими платежами, контроль за пвзысканием яких покладено на контролюючі органи, відповідно до черговості виникнення, з урахуванням положень п. 131.2 ст. 131 ПК;
  • у третю чергу – грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;
  • у четверту чергу – визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов’язання щодо загальнодержавних податків і зборів, місцевих податків, єдиного внеску у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його отримувача;
  • у п’яту чергу – грошові зобов’язання за податками і зборами у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) в сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
  • у шосту чергу – грошові зобов’язання по місцевим податкам у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) в сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
  • у сьому чергу – інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу і його отримувача.

Документом скорочуються випадки помилкової сплати податків і зборів, єдиного внеску у зв’язку з неправильним заповненням платниками реквізитів рахунків в платіжних документах (мінімізується необхідність повернення помилково сплачених коштів).

Платник податків має право через електронний кабінет визначити напрямок використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Крім того, Закон не позбавляє платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім п. 2 і 3 розділу II, що вступили в силу з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, а саме 31 жовтня 2019 року.