Рекламні послуги враховуються при визначенні оподатковуваного доходу адвоката

Документально підтверджені витрати адвоката, понесені ним у зв’язку з придбанням рекламних послуг щодо поширення інформації про його професійної діяльності можуть враховуватися при визначенні оподатковуваного доходу.

Відповідний висновок містить постанова КАС ВС № 816/341/16 від 15 серпня 2019 року.

В березні 2016 року адвокат звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби про скасування індивідуальної податкової консультації.

Аргументуючи позовну заяву адвокат вказав, що документально підтверджені витрати адвоката, пов’язані з рекламою його послуг, повинні враховуватися при визначенні чистого оподатковуваного доходу, оскільки прямо пов’язані із здійсненням професійної діяльності, а тому податкова консультація, обґрунтована посиланням на Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів) про відсутність права адвоката враховувати зазначені витрати в сукупному чистому доході, підлягає скасуванню.

Постановою місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено; індивідуальна податкова консультація скасована.

Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

ВС постановив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишити без змін, враховуючи наступне.

Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Відповідно до НК оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Отже, з метою визначення оподатковуваного доходу адвокат має право зменшити свій дохід за звітний період на суму документально підтверджених витрат, які, при цьому, повинні бути пов’язаними з його професійною діяльністю.

Згідно з Законом “Про рекламу” реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб, яка повинна сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару.

Таким чином, метою реклами є збільшення попиту на товари, роботи і послуги, що надаються платником податку, у зв’язку з чим відповідні витрати мають безпосередній зв’язок з господарською діяльністю.

Рекламні та інформаційні послуги, спрямовані на забезпечення належного інформування населення про діяльність, зокрема, адвоката і така поінформованість дає можливість залучити більше клієнтів, що є прямим зв’язком з його професійною діяльністю.

Відповідно до положень ПК, до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, пов’язані з веденням господарської діяльності, не зазначені у підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 цього пункту, зокрема, витрати на послуги реклами.

Отже, документально підтверджені витрати адвоката, понесені ним у зв’язку з придбанням рекламних послуг щодо поширення інформації про екго професійної діяльності можуть враховуватися при визначенні оподатковуваного доходу.

Що стосується посилання контролюючого органу на Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затверджену наказом ДПС № 1185, при наданні позивачу індивідуальної податкової консультації, то суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що вона є роз’ясненням норм податкового законодавства і має рекомендаційний характер; до того ж, наведений у ній перелік витрат не є вичерпним, що свідчить про можливе віднесення до витрат незалежної професійної діяльності та інших витрат, якщо вони підтверджують належність та необхідність для провадження такої діяльності.