Нові правила валютного регулювання і їх вплив на бізнес

Чи всім стало легше?

Ослаблення валютного контролю з блискавичною швидкістю відобразилося на спекулятивному курсі. З’явилася можливість купувати валюту онлайн, буквально зі смартфона, здійснювати закупівлі валюти під контракт день в день, продовжено термін повернення валютної виручки, стиснутий перелік піднаглядних операцій регулятора, скасовано необхідність реєстрації позик від іноземних кредиторів в НБУ.

За даними прес-служу Приватбанку після 7 лютого банками було видано вже 285 е-лімітів. Для порівняння за 10 місяців минулого року всього було оформлено 1800 е-ліцензій. 56% коштів виводилися для розміщення на зарубіжний особистий рахунок, 43% – придбання цінних паперів провідних світових компаній і 1% – інші. Що стосується зворотного напрямку – цифри поки не відомі.

Виходячи з нашої і клієнтської практики – новації керівництва НБУ щодо лібералізації валютного ринку (е-декларації при інвестуванні, поріг контрольованих операцій, покупка акцій нерезидента за гривні, можливість конвертації заборгованості перед нерезидентом в корпоративні права) істотно впливає на схеми бізнесу з використанням нерезидентних структур в Україна.

Поряд з позитивними віяннями, Закон про валютні операції ускладнить життя іноземним компаніям, які управляються резидентами України.

Правила про оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) очевидно будуть прийняті в 2019 році відповідно до вимог прийнятого Закону «Про валюті і валютні операції». Резиденти України будуть зобов’язані декларувати свою іноземну компанію, а частина прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або які контролює фізична особа, включатиметься до складу загального річного оподатковуваного доходу та оподатковуватися ПДФО.

Прибуток КІК звільняється від оподаткування якщо між Україною і іноземною юрисдикцією реєстрації КІК є діючий договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та зазначена іноземна юрисдикція не входить до переліку «офшорних» держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а також якщо КІК фактично платить податок на прибуток за ефективною ставкою, що не менше ніж ставка податку на прибуток підприємств в Україні, або менше цієї ставки не більше ніж на 5%, або частка пасивних доходів КІК з залишає не більше 50% загальної суми доходів КІК з усіх джерел.

Спроба втекти від даних вимог, наприклад, не декларувати КІК буде коштувати штрафу в розмірі 500 мінімальних заробітних плат за кожну компанію, за неподання або несвоєчасне подання звітності по КІК – 1000 мінімальних заробітних плат за кожне порушення.

Запуск автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS і введення в дію правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), передбачених Планом BEPS, які з великою ймовірністю почнуть свою дію одночасно, можуть стати потужним механізмом контролюючих органів на противагу бізнесу, адже спектр інформації податківців значно розшириться і навряд чи залишиться без уваги.

http://jurliga.ligazakon.ua/news/2019/3/27/185056.htm