Інформація, отримана перекладачем в результаті надання послуг під час спілкування адвоката з клієнтом, вважається містить адвокатську таємницю. Саме тому будь-які спроби отримання доступу до такої інформації є незаконними і такими, що порушують гарантії адвокатської діяльності та вимоги законодавства щодо спілкування адвоката з клієнтом.
Такий висновок міститься в рішенні САУ від 12 квітня 2019 року № 32 “Про затвердження роз’яснення щодо можливості допиту перекладача в якості свідка”. САУ прийняв відповідний документ з огляду на наступне.
Адвокатська таємниця це:
- – відомості, отримані спеціальними суб’єктами (адвокатом, помічником, стажистом і так далі);
- – відомості щодо спеціального предмета, незалежно від суб’єкта, якому вони стали відомі.
Перекладачем є особа, яка виступає не в якості самостійного учасника процесу, а лише надає професійну послугу, яка є засобом спілкування і / або сприйняття інформації.
Таким чином, перекладач в разі переведення провести приватну розмову клієнта з адвокатом, виступає засобом їх комунікації, а не самостійним учасником цих правовідносин і, звідси, самостійним розпорядником отриманої інформації. А спілкування адвоката з клієнтом захищено як статусом адвокатської таємниці, так і статусом приватного спілкування, інформації з обмеженим доступом і так далі.
У той же час Рада адвокатів України звертає увагу, що відповідно до Кримінального процесуального кодексу особа має право не відповідати на запитання з приводу обставин:
- – щодо надання яких є пряма заборона в законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо);
- – які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні самою особою, його близькими родичами або членами його сім’ї кримінального правопорушення;
- – щодо службових осіб, які проводять негласні слідчі дії, і особи, які конфіденційно співпрацюють з органами досудового розслідування.
Таким чином, допит перекладача є порушенням права на захист і буде розкривати адвокатську таємницю, а тому такий допит є недопустимим доказом, отриманим в результаті істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
http://jurliga.ligazakon.ua/news/2019/7/12/187627.htm
