Інвестори можуть стягнути із забудовника в банкрутство сплачені за непобудованого квартиру гроші

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 916/4644/15 сформувала висновок про правову природу інвестиційного договору.

Виняткова правова проблема, з якою справа потрапила на розгляд Великої палати, полягала у відсутності єдиного підходу до вирішення суперечок і встановлення правової природи вимог (грошових або майнових), які виникають у справах про банкрутство, щодо звернення фізичних осіб – вкладників (інвесторів) у справі про банкрутство забудовника, тоді як укладені між боржником і кредитором інвестиційні договори продовжують діяти і щодо боржника ще не введено ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Відповідно до висновків, викладених в ухвалі від 29 січня у справі № 916/4644/15 інвестиційний договір поєднує положення ряду різних договорів, передбачених ЦК України, і може бути підставою виникнення у його сторін також грошових зобов’язань. А отже, інвестори будівництва можуть претендувати на визнання грошових вимог і включення їх до реєстру вимог кредиторів забудовника, щодо якого порушено справу про банкрутство і який він не закінчив будувати обіцяне житло.

Нижчі суди неправомірно відмовили у визнанні кредиторських вимог з-за того, що по боржнику введена процедура розпорядження майном, яка не припиняє його підприємницьку діяльність, а отже свої зобов’язання він повинен виконати в натурі – передати у власність цим фізичним особам як інвесторам квартири після введення будинку в експлуатацію. Неправильним є висновок, що кредитори за інвестиційним договором з речове-правовими вимогами не можуть звертатися до боржника і брати участь у справі про банкрутство.

Справу передано на розгляд до місцевого господарського суду: стежити за його ходом можна в системі аналізу судових рішень Verdictum.

http://jurliga.ligazakon.ua/news/2019/3/4/184533.htm