Що передбачає розширена відповідальність виробника у поводженні з побутовими відходами

У Мінрегіоні розповіли про механізм розширеної відповідальності виробника у поводженні з побутовими відходами в Україні, способи сортування та переробки побутових відходів, відповідальності виробника і споживача товарної продукції.

Що передбачає система розширеної відповідальності виробника?

Системи розширеної відповідальності виробника – комплекс економічних, фінансових, адміністративних і організаційних заходів для забезпечення відповідальності виробників продукції за управління стадією відходів у життєвому циклі продукції і матеріалів.

Вони встановлюються законами до виробників продукції, внаслідок споживання/використання якої утворюються відходи упаковки, електричного та електронного устаткування, батарейок, батарей і акумуляторів, транспортних засобів, у яких закінчився термін експлуатації, масел, шин, текстилю і т. п.

Виробники продукції виконують свої зобов’язання:

колективно – через організації колективного розширеної відповідальності виробників;

індивідуально – через організацію індивідуальної розширеної відповідальності виробників.

Організації колективної та індивідуальної розширеної відповідальності виробників створюються і реєструються як неприбуткові організації, а їх управління здійснюється виключно виробниками продукції.

Системи розширеної відповідальності виробника включають:

– прийом від кінцевих споживачів відходів, що утворилися в результаті використання продукції, а також подальше управління цими відходами та фінансову відповідальність за таку діяльність;

– інформування творців відходів, на яких поширюється розширена відповідальність виробника, про заходи, які вони можуть здійснювати з метою попередження утворення відходів, їх придатність для підготовки до повторного використання та рециклінгу, про наявних системах для прийому і роздільного збору відходів, що утворилися в результаті використання продукції;

– здійснення заходів по розробці продукції і її складових компонентів з урахуванням мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, зменшення обсягів утворення відходів у процесі її виробництва і використання, виробництво довговічної продукції, придатної для ремонту і повторного використання, а також максимальне залучення у виробництво великих обсягів вторинної сировини.

Як працює розширена відповідальність виробника в європейських країнах?

Існує кілька підходів відповідальності виробників товарів в упаковці щодо створення систем безпечного поводження з відходами упаковки.

Підхід 1. Розширена відповідальність виробника (діє в більшості країн Європи)

Розширена відповідальність виробника означає, що виробник упаковки і товарів в упаковці несе відповідальність за весь цикл життя продукту навіть після його використання (тобто на виробників покладається обов’язок збирати відходи упаковки, переробляти чи утилізувати їх).

Процес реалізації принципу розширеної відповідальності полягає у створенні організацій розширеної відповідальності виробника (ОРОП), які за кошти виробників організують роздільний збір відходів упаковки з подальшим сортуванням, переробкою та утилізацією. Для визначення ефективності роботи ОРОП встановлюються норми переробки/утилізації. Система розширеної відповідальності виробника найбільш поширена в Європі через прозорості її функціонування і найменшою фінансового навантаження на виробників.

Підхід 2. Податок на упаковку

Екологічний податок накладається на кожну вироблену упаковку. Після справляння податку кошти повинні спрямовуватися на створення інфраструктури, яка допоможе зібрати, переробити, утилізувати таку упаковку. Тобто, на відміну від системи РВП, тут роль організатора процесу управління відходами упаковки бере на себе держава.

Податкова система менш поширена через її неефективність та наявність корупційних чинників.

Підхід 3. Депозитна система

Депозитна система забезпечує повернення відходів упаковки через спеціальні автоматизовані приймальні пункти. В такому разі на упаковку наноситься відповідне маркування (наприклад, лазерне гравіювання), яка допомагає отримувати необхідну інформацію для організації системи повернення деяких видів упаковки через спеціальне обладнання і автоматизовані пункти прийому. В обмін на повернуті відходи упаковки часто видаються відповідні грошові талони у розмірі вартості упаковки, які можна застосувати для розрахунку в торговельних мережах.

Депозитна система менш поширена через високу вартість впровадження та обслуговування такої системи, а також через її низьку ефективність, порівняно з РВП. Вона забезпечує повернення тільки деяких видів упаковки (пляшок зі скла, поліетилену, алюмінієвих бляшанок).

Підхід 4. Змішана система

Змішана система містить ознаки декількох систем або допускає співіснування декількох систем.

Запроваджувалася така практика в Україні?

Пілотний проект у Вишгороді був введений п’ятьма компаніями – членами УКРПЭК. Він має на меті такі завдання:

– запровадження практичної моделі системи збору та утилізації відходів упаковки;

– оцінка реальної вартості інфраструктури і послуг у сфері поводження з відходами упаковки;

– відпрацювання взаємовідносин з органами місцевого самоврядування та спеціалізованими організаціями – виконавцями послуг;

– організація інформаційно-просвітницької діяльності серед населення та підвищення рівня екологічної свідомості;

– організація постійного моніторингу, передача його результатів ключовим зацікавленим сторонам для вироблення та прийняття відповідних рішень.

Яка відповідальність підприємства у поводженні з побутовими відходами?

Творці побутових відходів зобов’язані забезпечити їх збір і передачу в:

– систему управління муніципальними відходами;

– систему роздільного збору, створену організаціями розширеної відповідальності виробників;

– суб’єкту господарювання в сфері управління відходами.

Творці побутових відходів зобов’язані платити гроші за надані послуги з управління побутовими відходами за встановленими тарифами. Вони можуть у встановленому порядку самостійно шляхом компостування обробляти біологічно розкладаються відходи на присадибних, дачних і садових ділянках.

Як буде працювати ефективний ринок поводження з побутовими відходами?

Для стимулювання дотримання ієрархії управління відходами, забезпечення повного відшкодування витрат і фінансування заходів у сфері управління відходами впроваджуються такі економічні інструменти:

встановлення ставок екологічного податку, що справляється за захоронення відходів на полігонах, в залежності від виду відходів і класу полігону;

– впровадження системи, за якої творці і власники відходів платять тільки за фактичну вагу відходів, непридатних для підготовки повторного використання і відновлення, і створюються стимули для роздільного збору відходів;

– впровадження системи розширеної відповідальності виробника для специфічних видів відходів;

– впровадження депозитних схем та інших заходів для заохочення ефективного збору використаних продукції і матеріалів;

надання податкових пільг для стимулювання повторного використання та благодійного пожертвування продукції;

оподаткування продукції, відходи якої викликають значний негативний вплив на навколишнє природне середовище, з метою зменшення споживання такої продукції та стимулювання впровадження найкращих доступних технологій та методів керування їх рециклінгу;

стимулювання використання продукції і матеріалів, які були отримані в результаті рециклінгу;

– надання фіскальних і кредитних пільг для фінансової підтримки проведення наукових досліджень та впровадження інноваційних технологій обробки та рециклінгу відходів.