Приватний виконавець vs державний: конкуренти чи партнери?

Нещодавно відзначали півтора року початку функціонування інституту приватних виконавців в системі примусового виконання рішень в Україні. У загальному сприйнятті такий термін ще незначний, навіть менше від середньострокових бізнес-проектів. Однак за цей час інституція приватних виконавців вже зайняла своє місце в свідомості українського обивателя. А тому, коли мова йде про систему примусового виконання рішень в Україні, необхідно обов’язкове уточнення – державна чи приватна.

Незвичайність статусу, або Тривалий експеримент

На відміну від більшості європейських країн, де рішення судів виконують або державні, або тільки приватні виконавці, Україна вибрала змішану модель організації примусового виконання рішень. Однак такий вибір повинен мати фундаментальне значення, адже країна концептуально визначається зі стратегією державного управління – необхідна певна сфера державного управління (поряд з необхідністю функціонування відповідного державного апарату) або встановлюються тільки правила роботи в конкретній сфері, функціонування якої може бути забезпечене безпосередньо учасниками таких відносин . В останньому випадку функція управління зводиться лише до моніторингу дотримання встановлених правил і корекції необхідної поведінки шляхом їх уточнення.

Якщо приміряти це узагальнення на систему примусового виконання рішень, то в Україні превалює державна система примусового виконання рішень. Загальна чисельність працівників органів державної виконавчої служби складає майже 8000 чоловік (постанова КМУ від 08.09.2016 р № 620). Зрозуміло, що проста координація роботи такої кількості працівників вимагає наявності розгалуженого апарату державного управління. Тому система організації контролю має вибудувану вертикаль підпорядкування, яка і забезпечує (має забезпечувати) ефективне виконання покладених на систему завдань.

http://jurliga.ligazakon.ua/news/2019/3/28/185116.htm