Чому банк не повертає вкрадені з рахунку кошти

У разі коректного введення даних платіжної картки банк не несе відповідальність за несанкционованне списання грошей з банківського рахунку.

Відповідний висновок міститься в постанові ВС № 522/22780/15-д від 10 липня 2019 року.

Справа про те, чому банк не повертає вкрадені з рахунку кошти

У листопаді 2015 року позивач звернувся в суд з позовом до АТ “Ощадбанк”. В обґрунтування позову вказав, що 19 серпня 2014 року між ним та АТ “Ощадбанк” укладено договір про відкриття банківського рахунку та його обслуговування. Банк оформив та видав позивачу платіжну картку і Пін-код до неї і здійснював розрахунково-касове обслуговування платіжних операцій позивача з використанням платіжної картки.

9 січня 2015 року з рахунку позивача через систему Visa Transer Portmone було несанкціоновано знято 9 600,00 грн. Однак на телефон позивача не прийшло смс – повідомлення з інформацією про здійснення операцій з переказу коштів за платіжною карткою на зазначену суму. Дізнавшись про несанкціонованої операції, він одразу звернувся до відповідача з заявою про блокування і видачі нової картки, а також подав заяву про незгоду з транзакцією, і просив забезпечити повернення йому грошових коштів. Однак до цього часу відповідачем грошові кошти в сумі 9 600,00 грн не повернуті і на рахунок позивача не зараховані.

Враховуючи це, просив суд стягнути з АТ “Ощадбанк” на свою користь грошові кошти у сумі 9 600, 00 грн. та пеню в розмірі 59 %, що становить 5 664, 00 грн.

Рішенням місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено, стягнуто з АТ “Ощадбанк” на користь позивача грошові кошти.

ВС не погодився з рішеннями попередніх судів, касаційну скаргу представника АТ “Ощадбанк” задовольнив, враховуючи наступне.

Згідно з Законом “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Нацбанком. Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом – власником рахунка.

Відповідно до укладеного між особою та АТ “Ощадбанк” договором, банк зобов’язався приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, і забезпечує проведення розрахунків за операціями здійсненими з використанням платіжної картки, в межах витратного ліміту.

У документі також зазначено, що банк не несе відповідальність за збитки, завдані клієнту в разі розголошення (розкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, Пін-кодів, CVV – кодів.

Позивач відповідає за всі суми за операціями з платіжною карткою, якщо передана картка сторонній особі або не повідомлено банк про те, що вона втрачена.

За таких обставин, попередні суди не взяли до уваги, що саме на позивача покладено обов’язок нерозголошення (нерозкриття інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, Пін-кодів, CVV – кодів, як і обов’язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.

Таким чином, враховуючи, що операція з переказу коштів в сумі 9 600, 00 грн була здійснена 9 січня 2015 року в мережі Інтернет з використанням реквізитів платіжної картки, в тому числі CVV – коду, відомі лише власнику картки, АТ “Ощадбанк” не повинен нести відповідальність за дану операцію.